Батькам

Поради батькам при підготовці учнів до ДПА, ЗНО

Шановні батьки!

Дедалі частішають випадки самогубств серед дітей та підлітків.

До соціально-психологічних факторів ризику, які можуть сприяти виникненню суїцидальних проявів у підлітків та юнаків, відносять:

–   серйозні проблеми у сім’ї;

–   відвернення однолітків;

–   смерть улюбленої або значущої людини;

–   розрив стосунків з коханою людиною;

–   міжособистісні конфлікти або втрата значущих відносин;

–   проблеми з дисципліною або із законом;

–  тиск, здійснюваний групою однолітків, передусім той, що пов’язаний із наслідуванням самопошкоджуючій поведінці інших;

– тривале перебування у ролі жертви або «козла відпущення» («цапа відбування»);

–  розчарування успіхами у школі чи інституті, або невдачі у навчанні;

– високі вимоги у навчальному закладі до підсумкових результатів учбової діяльності (Іспитів);

– проблеми із працевлаштуванням і погане економічне становище, фінансові проблеми;

–  небажана вагітність, аборт і його наслідки (у дівчат);

–  зараження СНІД або хворобами, що передаються статевим шляхом;

–  серйозні тілесні хвороби;

–  надзвичайні зовнішні ситуації і катастрофи.

Якщо конкретизувати негативні сімейні чинники, які впливають на суїцидальність підлітків і юнаків, то до їх числа належать

– психічні відхилення у батьків, особливо афективні (депресії та інші душевні захворювання);

– зловживання алкоголем, наркоманія або інші види анти су спільної поведінки у сім’ї;

–  сімейна історія суїцидів або суїцидальних спроб членів сім’ї;

–  насилля у сім’ї (особливо фізичні і сексуальні);

– недостача уваги і турботи про дітей у сім’ї, погані стосунки між членами сім’ї і нездатність продуктивного обговорення сімейних проблем;

–  часті лайки між батьками, постійне емоційне напруження і високий рівень агресивності у сім’ї;

–   розлучення батьків, ухід одного з них із сім’ї або його смерть;

–   часті переїзди, зміна міста проживания сім’ї;

–   надто низькі або високі очікування і боку батьків по відношення до дітей;

–   зайва авторитарність батьків;

– відсутність у батьків часу і недостатня увага до становища дітей, нездатність до виявлення прояву дистресу і негативного впливу оточуючої дійсності.

Психологи вважають, що деякі риси особистості юної людини також можуть бути пов’язані із суїцидальною поведінкою, зокрема

–  нестабільність настрою або його надмірна мінливість;

–  агресивна поведінка, злобність;

–  антисоціальна поведінка;

–  схильність до демонстративної поведінки;

–  високий ступень імпульсивності, схильність до необдуманого ризику;

–  дратівливість;

–  ригідність мислення;

–  погана здатність до подолання проблем і труднощів (у школі, ПТНЗ, ВНЗ, серед однолітків);

–   нездатність до реальної оцінки дійсності;

–   тенденція «жити у світі ілюзій та фантазій»;

–  ідеї переоцінки власної особистості, що змінюються переживаннями нікчемності;

–   легко виникаюче почуття розчарування;

–  надмірна пригніченість, особливо при несуттєвих нездужаннях або невдачах;

–  надмірна самовпевненість;

– почуття приниження або страху, що приховуються за проявами домінування, відвернення або демонстративної поведінки щодо друзів-однолітків або дорослих;

–  проблеми з визначенням сексуальної орієнтації:

– складні неоднозначні стосунки з дорослими, включаючи батьків.

Шкільний психолог В.І. Силяхіна вважає, що мотивами суїцидальної  поведінки школяра можуть бути наступні:

–  шкільні проблеми;

–  втрата близької, коханої людини;

–  ревнощі, любовні невдачі, сексуальний протест, вагітність;

–  переживання, образи;

–  самотність, відчуженість;

–  неможливість бути зрозумілим, почутим;

–  почуття провини, сорому, невдоволення собою;

–  страх покарання, тортури;

–  почуття помсти, протесту, загрози;

–  бажання привернути до себе увагу, визвати співчуття;

– ухід від наслідків поганого вчинку або складної життєвої ситуації.

втрата інтересу до звичних видів діяльності;

– раптове зниження успішності навчання;

– незвичне зниження активності, нездатність до вольових зусиль;

– погана поведінка у навчальному закладі;

– незрозумілі або такі, що часто повторюються, зникнення з дому і прогули у школі чи ПТНЗ;

– збільшення споживання тютюну, алкоголю або наркотиків;

– інциденти із залученням правоохоронних органів, участь у правопорушеннях.

Увага!!!

Якщо Ви помітили у своєї дитини, нижче перечислені ознаки негайно зверніться до психолога!!!

Поведінкові ознаки суїцидальної загрози:

– будь-які раптові зміни у поведінці і настроях, особливо тих, що віддаляють від близьких людей;

– схильність до необачних і безрозсудних вчинків;

–  надмірне споживання алкоголю чи таблеток;

–  відвідування лікаря без очевидної необхідності;

–  розлучення з дорогими речами або грошима;

–  придбання засобів скоєння суїциду;

– підведення підсумків, приведення справ до порядку, приготування до уходу;

– нехтування зовнішнім виглядом.

Словесні ознаки суїцидальної поведінки:

–  упевнення у безпорадності і залежності від інших;

–  прощавання;

–  розмови або жарти щодо бажання померти;

–  повідомлення про конкретний план суїциду;

– подвійна оцінка значущих подій;

– повільна, маловиразна мова;

– висловлювання самозвинувачень.

Емоційні прояви суїцидальних тенденцій:

– амбівалентність, подвійність емоцій і почуттів;

– безпорадність, безнадійність;

– переживання горя;

– ознаки депресії;

– почуття провини або відчуття невдачі, поразки;

-надмірні побоювання або страхи;

– почуття власної малозначущості;

– неуважність, розсіяність або розгубленість.

Ознаки депресії у дітей, що схильні до суїциду:

– сумний настрій;

– втрата властивої дітям енергії;

– зовнішні прояви журби;

– порушення сну;

– соматичні скарги;

– зміна апетиту або ваги;

– погіршення успішності навчання;

– зниження інтересу до навчання;

– страх невдачі;

– почуття неповноцінності;

– самообман – негативна самооцінка;

– почуття «заслуженого» відторгнення;

– помітне зниження настрою при найменших невдачах;

– надмірна самокритичність;

– зниження рівня соціалізації;

– агресивна поведінка.

Депресивні прояви підлітків із суїцидальною поведінкою:

– сумний настрій;

– почуття скуки, нудьги;

– почуття втоми;

– порушення сну;

– соматичні скарги;

– непосидючість, неспокійність;

– фіксація уваги на дрібницях;

– надмірна емоційність;

– замкненість, скупість;

– розсіяна увага;

– агресивна поведінка;

– неслухняність;

– схильність до бунту;

– зловживання алкоголем або наркотиками;

– погана успішність навчання;

– прогули у школі, ПТНЗ, ВНЗ.

В.І. Силяхіна звертає увагу батьків на такі моменти у поведінці та висловлюваннях підлітків, схильних до кризових ситуацій і суїцидальних спроб 

– скарги на відсутність сенсу життя: «Навіщо мені жити?», «Який сенс в тому, що я живу?»;

– висловлювання дитини: «Мені усе надоїло!», «Не хочу нікого бачити, не хочу нічим займатися!»;

– скарги на дурні передчуття: «Я відчуваю, що скоро помру!»;

– підвищений, стабільний інтерес до питань смерті, загробного життя, до похоронних ритуалів;

– словесні натяки на смерть, що наближується: «Потерпіть, недовго Вам залишилося мучитися!», «Ви ще пожалієте, але буде пізно!»;

– наведення особливого порядку у своїй кімнаті, серед своїх особистих речей, роздача деяких речей товаришам, остаточне з’ясування стосунків;

– раптовий, без видимих причин наступ спокою, смиренного стану після стресу або тривалого стану депресії;

– таємні приготування до чогось, що дитина відмовляється пояснювати;

– тривалий стан внутрішньої зосередженості, що не було раніше для дитини характерним, відсутність бажання спілкуватися з друзями, родичами, ходити в гості, грати, вести активний спосіб життя [там само].

Вчителі, класні керівники повинні мати на увазі й врахувати в роботі наступні фактори ризику суїциду

– висока конфліктність спілкування;

– ізоляція підлітка у класі чи групі;

– несприятливе сімейне оточення;

– спадковий фактор;

– неадекватна самооцінка;

– конфлікт, психотравмуюча ситуація;

–  різка зміна у поведінці;

– асоціальний спосіб життя;

– егоцентризм;

– втрата членів сім’ї, погані стосунки [там само].

 

Дякую за увагу!!!

З повагою практичний психолог

Comments are closed.